Нічка в соннім небі зорі ткала,
Густо застеляла небеса,
В тихі води річечки упала
Зоряна небачена краса.
Я в долоні наберу водиці,
Де й моя блищить ясна зоря,
Поклонюся долі, як годиться,
Хай зоря моя не догоря.
Приспів:
Ой ви зорі мої, зірочки,
Золотаві провісники долі,
На майбутні роки і віки
Наберу я вас повні долоні.
На майбутні роки і віки
Наберу я вас повні долоні.
А як ранок потривожить небо,
Зорі в тихих водах затремтять,
Я про них згадаю – не про себе,
Випущу тоді їх – хай злетять,
Щоб не стало менше їх над світом,
Щоб світили кожному із нас,
Щоб раділи їм дорослі й діти,
Коли прийде знов вечірній час.
Приспів.
Ой ви зорі мої, зірочки,
Золотаві провісники долі,
На майбутні роки і віки
Вкрийте золотом наші долоні.
На майбутні роки і віки
Вкрийте золотом наші долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2022
автор: Анатолійович