Про неживих лише хороше

Недописані,  заколисані,
Не  пробуджені,  не  відроджені,
Хитрі  лисами,  гострі  списами...
Все  дарма,  висять  непогоджені.

Такі  вчасні  в  своїй  невчасності,
Такі  кислі,  що  аж  солонії,
Не  лояльні  для  лав  сучасності,
У  епоху  цю  пост-іронії.

В  біль  досказані  необачністю,
У  рулетці  в  набій  не  втраплені,
Що  наступну  гру  запартачать  всю
Тому,  хто  не  піт  зронить  краплями...

Протиріччями  неминучими,
Канонічно  мруть  під  цензурою,
Бо  живими  —  раз,  два  —  живучими,
Не  заразними  конь'юктурою.

Що  ті  задуми  водоспадами?!..
Те  важливе,  проте  незможене...
В  цілі  —  чергами,  в  суть  —  тирадами  —
Так  собою  і  переможене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.02.2022
автор: Ніколя Петрович