[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3C8_0TBMAMY[/youtube]
Міленький дощ все сипав, як крізь сито,
Повільно, не спішив, чогось чекав.
Та ми все ж ждали снігу нарочито,
А він спокійно в хмарах спочивав.
Ось дощ вже набирає більше сили,
І раптом - вперемішку дощ і сніг.
Змінили тепер колір небосхили,
Та сніг лиш на хвилиночку приліг.
Та дощ чомусь сильнішав, не здавався,
Полив, неначе прямо із відра.
І вітер теж, немов з ціпка зірвався.
Так почалась природи оця гра.
Вже два в одному: хто ж тут переможе?
Ми всі в чеканні. Не здавайсь, зима!
Тобі, зима, здаватися негоже,
Ти ж не спіши, не час тобі, весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939579
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2022
автор: Н-А-Д-І-Я