А в України також дві біди,
Дороги й слуги, бітум їм в печінку!
Тут навіть до ворожки не ходи,
Жахнеться світ, відкривши цю сторінку.
Ковідний фонд закатано в асфальт,
А смерть сто тисяч людських душ забрала!
Та не кричать про це з газетних шпальт
І Мусійчучка лемент не здіймала…
Злодійству цьому прощення нема,
Це мародерство на ковідних смертях!
Давно за ними плаче вже тюрма,
Новин про це чекаю у вістях!
06. 02. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2022
автор: Мирослав Вересюк