ПРО МОЄ СЕЛО (песимістично-реалістичне)

Розмови  ходять  тут  і  там,
Що  в  селах  треба  жити  нам.
Що  там  повітря  і  природа,
Росте  що  треба  на  городах.
Там  курочка  знесе  яйце,
Годуй  свиню  –  буде  сальце.
Кажуть  в  селі  нема  біди.
А  ви  б  поїхали  туди…
Щоб  зрозуміліше  було,
Як  приклад  вам  моє  село.
Не  всі  здорові  і  малі
Живуть  щасливо  на  селі.
Картопля  вже  тепер  не  родить,
Вся  зелень  гине  на  городі.
Свиня  хворіє,  кури  дохнуть,
На  дереві  всі  фрукти  сохнуть.
Село  живе  на  чеснім  слові,
Не  всі  живі,  не  всі  здорові.
Бо  скоротили  лікарів.
Нема  аптеки  й  поготів.
Кругом  бур'ян,  двори  пустіють,
Про  покриття  дороги  мріють.
Узбіччями  лежить  сміття.
Таке  в  селі  тепер  життя
Ще  довго  можна  говорити,
Як  на  селі  нам  добре  жити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2022
автор: Любов Вакуленко