Білі, білі, білі, білі
Зимовії заметілі
Знай усе собі кружляють.
Снігом все накруг встеляють.
Сині, сині, сині, сині
В небі хмари, наче хвилі
У безмежнім океані,
Вони місяця гойдають.
Зорі, зорі, зорі, зорі
На небесному просторі,
Наче краплі бурштинові,
Переморгуються знову.
Сипле й сипле сніг лапатий,
Зіроньки десь заховались
І місяця не видати,
Нічка всіх вкладає спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2022
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський