[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OzjOUxqXpw8[/youtube]
Сніжинок ніжні передзвони,
Товпляться край мого вікна,
Із снігу створюють бутони,
А ось вже й квітка крижана.
Майстриня все-таки зима,
Дарує радість так, як вміє.
На мене гляне крадькома -
Мене чудово розуміє.
Я хочу квітів не таких,
(Все ж ображать її не буду)
Пахучих, ніжних, весняних,
Та не піддам їй це осуду.
Зігріти подихом їх хочу,
Але ж водою потечуть.
Зібрать в пучок я теж не можу,
То ж пожалію, хай живуть.
Зігрію поглядом ці квіти,
І все ж подякую зимі.
Її я можу зрозуміти:
Подарувала їх мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: Н-А-Д-І-Я