Рідна мово! Як тебе принизили!
Вибач, що дратуєш ти мене,
Ріжеш слух своми фемінізмами.
З добрих намірів до пекла шлях веде.
Класики в гробах перевертаються,
Бо вони не чули таких слів,
Пані на "членкиню" озивається,
На "академікчиню"- поготів.
Прикро інтерв"ю двомовне слухати,
Ніби відмінили етикет
(перекласти, рідною продумати,
перед камерою быстрый дать ответ).
Рідна мово! Тебе тим накинули,
Кому рідною ніколи не була,
Ніби скарб в якесь болото вкинули
Ти ж лише для обраних була.
Ти ж могла заграти всіма фарбами,
Сяяти в поезії, в піснях,
Квіткою із золотими барвами
Поступово в душах розцвітать.
Можновладці все переінакшили,
Делікатні справи-не для них,
Чисте джерело вони залапали.
Прикро чути воріженьків сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2022
автор: іванна квітнюк