Геть дві різні зими: до і після нового року,
таке враження, що молишся не тому богу,
він ображається, плаче деколи навіть дуже
за два дні Різдво, під ногами самі калюжі.
Світ так змінився, дні пролітають якось скоріше,
у храмі ставиш свічки, а у відповідь тиша,
небо на нас і далі струшує богові сльози
хоч цієї зими вже їх предостатньо, досить.
Може справа не в нім і молитви тут ні при чому,
готуй коляду, рушай до батьківського дому,
за звичаєм буде все те, у чому не ймеш віри
і той самий світ за вікном вологий та сірий.
На ранок сонце крізь шибку - притрушений шлях білим,
вже сльози тепер твої і знову не ймеш віри,
гості здаля ідуть, вертеп починає звучати
міняється світ на Різдво у батьківській хаті.
Ілюстрація Олег Шупляк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2022
автор: IngiGerda