Зимовий вечір, тихо пада сніг, Дороги замітає всі й поля. І лід важкий на річку спати ліг, Дрімає у зимовім сні земля.
Летить сніжок, як лебединий пух, У небі зоряні спалахують вогні Все замело, вже й сліду не знайти, Іде Зима на білому коні.
Холодний вітер стогне під вікном, І віхолу зове у свій танок. Мороз вкриває шибку полотном Мов вишиває зоряний вінок.
Дрімає у зимовім сні земля,
І лід важкий на річку спати ліг.
Зимовий вечір крадеться здаля
Й надії мої вкутує у сніг…
03.01.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2022
автор: Валентина Рубан