Цю кару я напевно заслужив…
Та ні, я переконаний у цьому!
Як Агасфер, немовби вічний жид,
усе життя блукав… побіля дому.
І ось нарешті я тебе зустрів,
ти поділила все на «до» і «після».
Дарма не буду марнувати слів,
можливо це остання моя пісня…
Я у твоїм романі не герой,
але обмежитись не можу чатом.
Насправді, люба крихітко, я той,
кому в житті немає що втрачати.
А кару я напевне заслужив,
невипадково випала ця карта.
Не Агасфер я, не міфічний жид –
я п‘ю свою, життям налиту, кварту.
05.12.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2021
автор: Олександр Мачула