Знову осінь буденно
Дерева колише,
Укриває задимленим золотом
Я відчуваю: зима у потилицю дише,
Та не хочуть здаватись остиглі поля.
Пташенята у вирій
Не всі відлетіли,
Цвірінькочуть синички
На всі голоси!
Мов бальзам, в наші душі вливаються сили,
Щоби їх і мороз,
Мов чума, не скосив.
Пісню осені
Вітер кругом порозносить,
Крикне: "Годі курчат
рахувати малих!"
І хмаринок-сестричок
Люб'язно попросить:
" Так зробіть, щоб цей спів
На землі не затих..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: Рясна Морва