Я давно вжилась у сильну роль,
Черстві нерви і холодний спокій,
Псує настрій блюзовий бемоль,
Гостра тиша – сильнодійний опій.
Мої стіни – бутафорний мур,
Що рятує серед дня і ночі,
А як стерти з вуст густий пурпур,
То розкажуть правду тільки очі.
Хризоліт з роками потьмянів,
У оправі зморшок не сіяє,
По трамплінах кособоких днів,
Погляд, наче промінь пробиває.
А там все: уривки сподівань,
Друзки мрій, щораз випробування,
А я див жду від нових світань,
Й граю роль, немов вона остання…
31.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2021
автор: Інна Рубан-Оленіч