Хтось знов іде на дно,
А комусь це всеодно.
Сумували, але залишили,
Немов не були і не любили.
Зверху хтось від біди,
Значить там назавжди
Посміхаючись стежить за нами,
Бо у наших живе спогаданнях.
Тож нехай наступає
холодним світанком на нас новий день.
Все у Всесвіті лишиться знову,
Обертається Всесвіт зі слова.
Неминуче вертаються наші сліди на воді.
Всього сліду буває не видно.
Не минає нічого безслідно!
Чийсь випадковий хід,
Фатальний перехід.
Ми з тобою живем у спіралі,
Відкривали і знову втрачали.
Тож залишається нам
Холодним городам,
Лиш чекати, як стане тепліше
І ставати від жалю вільніше.
Тож нехай наступає
холодним світанком на нас новий день !
Все у Всесвіті лишиться знову !
Обертається Всесвіт зі слова !
Неминуче вертаються наші сліди на воді !
Всього сліду буває не видно !
Не минає нічого безслідно !!!
В мить одкровення
Таїна ! Енігма !
Доторкання Бога !
Союз захоплення і переляку ...
Я стільки разів намагався,
Але саме в цю мить
Мій камінь летить у воду
І саме завжди у центр кола !
Намагався кидати з півдня,
Із заходу, на завершення дня.
З ранку, під різними кутами,
Камінням різних порід,
Другою рукою, стрибаючи, всліпу.
Це якась пастка,
Всеодно, потрапляю в центр кола !
Який уже рік.
Тож нехай наступає
холодним світанком на нас новий день !!!
Все у Всесвіті лишиться знову !!!
Обертається Всесвіт зі слова !!!
Неминуче вертаються наші сліди на воді !!!
Всього сліду буває не видно !!!
Не минає нічого безслідно ...
Вільний переклад пісні
"Круги на воде".
https://youtu.be/TIAn8GtBX14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2021
автор: Андрій Ключ