[i] « Донбаський злодій літо вкрав,
донбаський злодій...»[/i]
Інтерпретація
Відсалютували зорепади,
і тамує осінь зайву хіть,
хоч і літо, що уже позаду,
іноді вертається на мить.
І щоразу затуманить очі,
заховає сльози за вуаль,
тугу – у тогу цариці ночі
і розвіє у людей печаль.
І щороку до її палітри
додає нечуване поет,
і щоночі розбишака вітер
роздягає денний силует.
Та вона й сама... і на прощання
скине найновішу із одеж
у заграві лісових пожеж
і піде у подорож останню –
сива, одинока і печальна –
полинами зледенілих меж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2021
автор: I.Teрен