Достиглій калині кохання,
Поцілило в серце стрілою,
Та пізня любов – це не рання,
Що спогади вкрили імлою.
У листі червоне намисто,
Із рани сік кров’ю стікає,
Всі птахи полинули ввись, то,
Вже літа й кохання немає.
Не зелень уже, позолота,
Прикрасила скроні калині,
Пісень голосних стихла нота,
А серце болить і до нині.
06.09.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2021
автор: Інна Рубан-Оленіч