[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Je8wYXb0COk[/youtube]
Може доля усе вирішати,
Ось взяла і прислала тебе.
І для чого, хотіла б я знати,
Чом за мною постійно іде?
Озираюсь - він поруч зі мною,
Це побачить - притишує крок.
Забавляється доля ця грою,
Наганяє оцим лиш пліток.
Подивлюся - ну що в нім такого,
Помилився, чи справді любов?
Поміняю я звичну дорогу:
За спиною моєю він знов.
Лиш мовчить і постійно зітхає,
Чи надію пригрів у душі?
Але курс свій постійно тримає,
Бачиш, доле, ми вже не чужі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2021
автор: Н-А-Д-І-Я