Його повість

Вона  знову  першою  його  прочитала  повість,
Там  у  фрази  заковані  дикі  степи  і  море,
Він  там  шукає  антонім  до  слова  ,,самотність'',
Мовби  забувши,  як  вона  чекала  на  нього  вкотре.

Там  між  рядків  несказане,  тільки  їй  відоме;
Бажання  когось  вберегти,  коли  з-під  пера  -  війна,
Не  помічаючи,  він  висмоктував  її  сонце:
Там  між  рядків  ховалась  інша,  не  вона.

Вона  знала  його  втомленим,  хворим,  щасливим,
Чула  у  повісті  його  крик,  що  розбивається  в  скелі.
А,  може.  то  її  власний?  Бачила,  як  гасне  надія,
І  його,  до  нестями  закоханим  в  іншу,  не  в  неї.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2021
автор: Шафрановий степ