З барвистих моментів пошию життя,
Візьму кольори лиш яскраві,
Це буде захопливе, дивне шиття,
Й настояні мрії на каві.
А сірість куди? - Нехай буде туман…
А тьмяність? - Умию росою…
Пригніченість? Досить, емоцій фонтан,
І час милуватись красою…
А що ж там в душі? Не пущу. То моє.
Щоденно її я латаю.
Шкода, павутина вже скроні снує…
За радістю сльози ховаю.
Як в калейдоскопі, весь спектр кольорів,
Віллю у життєві шпарини,
Щоб будень безбарвний ніяк не зумів,
Завадити щастю людини…
24.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2021
автор: Інна Рубан-Оленіч