Зачекай! Ожиновий кущ подере руки.
З мачете краще рушати у чагарі.
Хвилина неначе вічність у дні розлуки
і тиждень неначе місяць в календарі.
Обережно! Поволі. Там певно медвежа пастка.
Але ти ж не птах - доведеться іти убрід.
Оголила і душу і тіло- набридла маска.
Доторкнувшись губами ніжно лишила слід.
Залишайся...не йди у ніч...Хоча знаю -треба.
Запалю десятки свіч маяком у вікні.
Загорівся багряним у далині край неба.
Ми лишилися спогадом, тінню на стіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2021
автор: Юлія Сніжна