На березі великої ріки
Сімʼя чортів відпочивала поруч з Богом.
Розклали різних страв на килимки,
Багаття розпалили біля того.
Запахло шашликами навкруги,
Веселі бігали довкола чортенята,
Чортиця діставала пироги,
Сулію оковитої чорт-тато.
Раділо око, споглядаючи картину:
Малеча заливалася від сміху,
Що, навіть Бог, сховав хреста за спину -
Ніщо не сповіщало світ про лихо.
***************************
Одне із чортенят полізло в воду,
На те й нечисте, щоб чого утнути -
Не лізь, гиряве, як не знаєш броду!
Залізло й почало тонути.
Чорт-батько, звісно ж, плавати не вмів -
Хвостом перечіплявся за копита
А Бог, що по воді навіть ходив,
Урятував малого — бо тож діти...
Вже майже бездиханне врятував,
На берег виніс на своїх руках
Доніс до чорта-батька і поклав
Малеча поховалась по кутках
***************************
У ноги впала мати чортиняти:
Спаси дитину, Господи, прошу:
Воно ж безгрішне! - убивалась мати
Із пекла усі душі відпущу!
Закінчу війни, сварки і розбрати,
До церкви по розкаяння прийду
Віддам не десятину, віддам пʼяту -
Лиш воскреси! Лиш відведи біду!
На березі великої ріки
Розтануло велике серце Батька -
Забув про шкоду, підлість і гріхи
Розчулений Спаситель був зненацька
Вдихнув у чортеня свій Божий дух -
Відкрились у малечі оченята,
Хвостом зробило кволий порух-рух
І прихилилося до “хрещеного тата”.
Спасенного Бог гладив по голівці,
Батьки зраділи, що воно живе ...
Із того часу слухають всі вівці -
Оте мале — ото і є Яхве.
Чому ж оте Єгова із рогами,
Яке копита має і є хвіст
Скрізь розбрат сіє навіть між братами,
І нудить світом в свято і у піст.
Так сталося, хоч світ того не видів,
Те дійство не ввійшло у Заповіт,
А з того чортеняти - плем'я жидів,
Тиняється по миру сотні літ.
Пішло від чорта - совісти такої ж,
До Бога не дійшло — мораль не та.
Усі, хто не від них — то лише гої,
Не треба їм ні Бога ні Хреста.
Напам'ять вони з Богом обнялися,
Чорт почепив собі на пузо хрест
На радощах усі перепилися
І, начебто, довкола гуд і бест.
****************************
На завтра Він прокинувся сумний -
Хтось з Його голови поцупив німб.
Нема хреста, в Раю керує Змій,
Чорти в борделі заганяють мойр і німф
На всіх бігбордах висіли плакати:
Де чорт з хрестом вдає, що він святий,
А чортеня руйнує “старі грати” -
“Зелене” продає “Завіт новий”
А ще: Він сам, ідучи по воді,
Несе те чортеня, як свого сина,
Чорт-батько в мантії, у ризі, скуфії
Вітає Бога-батька на картинах.
Порвало. На шматки порвало.
Коли Він на бігбордах прочитав:
Що чортеня, Його де врятовало!
Від того чорт святіш за Бога став.
Новий “святий”: за мову і за віру!
А чортеня-дитя: слуга є божий...
Він зрозумів: брехня немає міри!
А ти, читачу, зрозумів на що то схоже?
Тепер, куди не глянь - скрізь їх мораль:
Продати, надурити, заробити ...
А, совісти, безцінну пектораль,
Розпʼяли, наче так і має бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)