Різдво Богородиці Марії


                               Внесення  нових  вимірів  в  Церкву  Христову



                               Що  це  —  створення  того  простору,  в  якому  твій  власний
                               художній  світ  міг  би  бути  видимим?

                                 Культурний  простір?  Поразка  в  найбільшій  глибіні  життя...

                                 В  тобі  одному  єднання  Церкви  і  культури  —  більше,  ніж  в  пророках?
                                 Мало,  теж  поразка!..

                                 Христово-художній  континіум-універсум  з  Божим  генієм?  Вже  ближче,  це  
                                 добре.

                                   Вищий  світ,  в  нім  розчиняються-щезають  знання,  молитви...

                                   Любов  Божа,  в  Ній,  мов  у  палітурку,  зшиваються  уривки  любовей!

«Бог  знає,  що  єдиним  способом  нас  спасти,  зцілити  нас  зсередини,  є  нас  полюбити.  Не  існує  іншого  способу.  Знає,  що  ми  стаємо  кращими  лише  приймаючи  Його  невтомну  любов,  яка  не  змінюється,  але  змінює  нас.
Лише  любов  Ісуса  перетворює  життя,  зціляє  найглибші  рани,  визволяє  від  хибного  кола  невдоволення,  гніву  та  нарікань.»  (Папа  Франциск)

                                                       Різдво  Богородиці  Марії

Коли  Ви  не  Моцарт  і  у  Вас  таки  не  страшне  релігійне  почуття  —  Ви  живете  не  за  церковним  календарем.  Не  переживайте:  Ви  ж  не  живете...  Є  вершина  витонченого  аристократизму,  гумору  і  «любові»:  Ви  «добровільно»  творите  те.  І.Ш.

«Ум  був  в  Небі  переважно  —  і  опадати  до  земного,  до  світових  культур  не  хотів,  Дух  Небес  так  вчинив  при  «Деміургові»,  на  початку  творчості!  Також  —  і  нині.  Творчі  можуть  відчинить  через  це  безмір.»  (І.Ш.)

Більшає  Моцарт  —  коли  меншає  Сальєрі...  і  світу  кращає.  Без  Богородиці  всі  лишень  Сальєрі...
Хто  любить  Христа-Бога  —  не  може  не  любити  Богородиці,  Цариці  Небесної.
 
Смертельна  боротьба  була  в  історії  задля  істинної  правди:  за  найменування  Її  Богородицею,  а  не  Христородицею.  Переміг  Бог:  величають  Богородицею  всі  традиційні  релігії  і  найбільші  конфесії.
Диявол  приступав  до  багатьох  монахів  Афону  (це  описано),  обіцяв  всякі  пільги  й  полегшення  їм  —  за  відмову  від  Богородиці.  Не  зрадив  жоден.
На  Ній  стоїть  весь  чернечий  Афон.

Те  ж  диявол  і  мені  пропонував.
Поезія  серця  —  живе  і  говорить,  щаслива,  найпереконливіша!..  Поезія  найщасливіша  і  найпереконливіша  —  є  «найзаразливішою»!!

Маючи  найвище  —  ні  краплі  не  розплескуйте!
Щоб  загорілись  інші,  холодніші,  гори;  в  мільйон  раз  сильніше,  бо  якщо  ні,  то  хто  дасть  в  дар  найгарячіше  і  найвище  тобі??
«Ігор  не  упускає  жодної  молекули!»  (Наталка  Половинка-Колісник).
Чують  —  більш  вибрані  Богородицею...  (А  що  ви  без  Неї?!)

Вагнер  з  усіма  мінусами  надмірної  гармонізації  на  середніх  голосах,  великий  носій  генія  —  не  розплескував  ні  йоти,  хоч  мав  вулкан!!  Почуйте!

В  Богоматері  всього  найбільше:  найлюблячішого,  найглибшого  і  найвищого.

Класики  працюють  —  в  третій  реальності,  хоча  не  всі  вони  про  це  і  відають.  Боже!  Спасе!  неізреченна  премудрість  Твоя  і  до  всіх  милосердіє...

А  Ви  далі  —  без  Богородиці?!  В  ментальчику,  посіченому,  як  неглибокі  протестанти?  Речників  першої  реальності  в  художниках-пророках  —  п’ять  чи  шість:  Вона  над  ними  просто  неспівмірно!  Що  печете?  ...  Тих,  що  знають  їх  серцем  —  кілька  десятків...
Важковаговики  вони,  випадають  з  ряду  усіх,
ці  найчистіше  поєднували  поезію  з  музикою,  як  Вагнер,  наприклад.  Інші  —  в  інших  данностях  і  умовах  чи  «ваговій  категорії».

Хто  любить  музику  ради  музики  та  ще  є  і  творцем  її  —  це  вимагає  більше,  ніж  віддання  всього  життя  свого...

Хто  любить  поезію  багатогранну  і  живу-преживу  і  творить  її  —  вона  забирає  всю  увагу  і  сили...
 
Хто  любить  музику  і  поезію  і  водночас  є  носієм  генія,  який  творить  і  його  з  ними  воєдино  і  водночас,  наприклад,  Вагнер,  він  може  згоріти...

Чи  зможете  передчувати,  що  стануть  Ваші  очі  молодими  в  6о  літ  —  від  життя  душі,  від  серця  палаючого-найдобрішого,  найбільш  від  молитви,  і  найвизначальніш  —  від    палаючої  любові  Богородиці?..
Той  не  згорить,  хто,  маючи  все  перераховане,  навіть  більш  має,  любить  Марію  всім  серцем,  всією  душею,  всіма  думками,  всіма  силами  —  це,  значить,  Її  поет.

Ісусе  Христе,  любове  моя,  щоб  це  перераховане  мати  —  треба  беззавітно  і  для  світу  незносно  любити  Тебе!!  Амінь.  Так  як  Ти  любиш  мене  і  художніх  титанів  —  слід,  щоб  і  ми  так  любили  всіх-всіх  людей,  всіх  віків,  що  в  нас  є  направду...

Ніхто  так  як  Ви,  Христе  і  Маріє,  не  розширює  душ  і  мистецтва  життя,  —  всіхперемирююче.

Проте!  «Всяке  розширення  життя  зв’язане  з  новими  спокусами  і  новими  видами  розладнання  гармонії  душевного  життя»  (В.  Лосскій,  ж.  «Путь»,  1925  р.).
Виховання  в  християнській  моралі  —  забезпечує  гармонію  в  церквокультурі,  видко  по  мені,  зцілююче-творчому.

Отже,  є  перевірка  відкриттів  соборним  розумом  і  досвідом  Христової  Церкви...
Тільки  на  терені  Церкви  дія  дарів  Духа  і  найпалкішої  любові  Христа!

Як  вам  сказати  поки  що  не  поетично,  ніби  на  пальцях,  але  проникливо?
Поки  що  не  художністю,  яка  через  мене  є  від  Христа.  Через  неї,  з  одних  страшних  її  масштабів,  душі  прямо  вмирають  злому…    Тоді    чи  відроджуються,  чи  просто  переорюються…  засіваються,  доброму  оживають…

Є  така  міра  присутності  Христа  і  така  любов…  як  схоже  бува  і  в  чистім  коханні…  що  ви  знаєте:  хочеться  всякого  добра  саме  тільки  коханому  —  а  не  собі…

Слави  бажається  тільки  Боголюдині,  Христу,  не  собі.  Про  це  є  і  в  світовій  поезії.
Та  жоден  поет  України  і  всього  світу  ще  не  зміг  сягнути  міри,  аби  перемогти  пристрасть  людської  слави.

Перемогти  бажання  слави  людської,  що  не  від  Бога,  і  ганебні  вполонюючо-смердючі  пристрасті,  осяятись  світлом  Христа,  —  ось  що  вподобав  Бог,  подвиг  в  духові...
 
З  Божою  поміччю  я  те  роблю,  й  тому  Мати  Божа  надихнула  вже  21-у  книгу,
з  потрясаючою  поемою,  а  в  ній  надпровідністю,  яка  є  в  Єремії,
Бог  подає  милосердно  художніми  образами  Своє  явлення  в  явищі  слова;
ясно  —  через  форми  і  в  світ  форм,  і  через  формотяги:
бо  інакше  від  прямої  Присутності  згорить  людина…
а  може  й  колись  світ!!

Подумайте.
В  мене  ж  не  сила  пророка  Іллі  чи  Іоана  Предтечі.
 
«Геній  робить  те,  що  повинен,  а  талант  —  що  може...»  (хтось  з  науки).

Ви  будете  просто  ходити  і  дрижати,  прямо  трястись  —  що  відкриває  Бог.
19.09.2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович