Небеса сумували часто,
Ламбрекенами хмари висли:
Дощовим краплинам не тісно -
Світ умили - і блиск атласний.
Літній тюль у зелених барвах,
І розсипані мокрі стрази
Розчинили солі образи.
Те, що сказано, звісно, марне.
Легко, ніжно, в серці не пусто.
Дощ уміло вніс корективи.
Сонце світлом пише наживо -
Розмаїта веселки люстра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)