Весна іде...
Духмяно пломенить бузок...
Конвалія у лузі вже цілком розквітла...
Кує зозуля...
Заметіль із пелюсток...
А ти стоїш така тендітна
На всіх вітрах,
ще не приборканих, весни,
Що заплітають яблуневий цвіт у коси
Світ різнобарвний
невимовної краси,
Що чисті омивають роси...
І неба просинь,
і смарагд полів-ланів,
І колорит квітучий весняного саду -
Все наяву!
Лиш ти одна приходиш з снів
На щастя, мила, на розраду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2021
автор: AKM