У вишиванці код мого народу
Його любов і біль, - всі почуття,
І не герой, хто в вишиванці ходить,
А хто за неї віддає життя.
Бо вишиванка, як життя дорога
Її вдягають - завжди так було,
У храм, щоб помолитися до Бога
І радістю мов вишите село.
І кожен береже наче святиню,
Щоб передати дочкам і синам,
Як наші предки діставали з скрині
Передавали як багатство нам.
В ній - Україна і поля, і луки,
Волошки, маки і калини цвіт,
І не страшна на чужині розлука
Бо оберіг вона уже багато літ.
У вишиванці є молитви сила
Бо серцем її шиють вже давно,
Із гордістю, щоб всі її носили
Життя, руками вшите в полотно.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2021
автор: синяк