Бердичівська земле, мала Батьківщино!
Волині й Поділлю ти рідна сестра.
Твій голос барвистий, по – батьківські щирий,
Звеличує предків древлянських діла.
Мій краю рідний невмирущий,
Моя Бердичівська земля.
Ти є для нас, як хліб насущний,
Як оберег зориш здаля.
Підносить над світом красу твою справжню,
Безмежні простори пшеничних ланів.
І труд селянина, і мрію прадавню,
У власній країні ростити синів
У поступі мирнім, ідемо до цілі,
Державницьким кроком торуємо шлях.
Любов до Вітчизни засвідчуєм ділом,
Тож слава її буде жити в віках.
Мій краю рідний невмирущий,
Моя Бердичівська земля.
Ти є для нас, як хліб насущний,
Як Мати Божа й Немовля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Естет зі стажем