[b]МАРЕВО[/b]
У позаплідненні з зернятка хтінь Любові,
Ми є плодами власних дум і чинних справ.
Безґлуздість дійсності у часотлінній змові
Поміж земним Ніщо й всесвітнім Все кресав
Буття сенс Розум нишком й терни пологові
Зродили дух Мистецтва – марення підстав
До вбивства смерті в вічності Тла крові,
Плека́ного з Природи див, що воскресав
В Життя коловороті. Миті пречудові
Згасливі в незбагненності. І у борні зростав
Зухвалий дар Вчення – за мрії світанкові
Пізнати тайну Істини приречених до страв
Й до самогубства змагу плоті в людолові
З Законом плину Сущого, ізвідки Світ устав.
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]16 квітня 2021 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Гай-Нижник Павло