Одіти вишиванку може кожний,
Прикриє тіло, душу не сховає…
На шию хрестик вішає безбожник,
Бо це сьогоді модно виглядає.
Любов до України, віра в Бога,
Не потребує доказів, реклами.
У кожного, до них, своя дорога,
Тож пізнають людей за їх ділами.
А ми стрічаєм досі по одежі,
Віримо в пустопорожні балачки.
Але ж повинні в глузду бути межі
Щоб розрізняти брехні і казки.
15. 04. 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2021
автор: Мирослав Вересюк