Саркофаг,накинутий як шаль
Сонця не пускає,подих вітру,
Ніжності стирає пектораль
І руйнує радості палітру
..........жаль.......
Вібрації надзвукові душі
Пронизуючи плоть, дрейфують в морі
Ісопом окропившись чистоти,
Меч праведний омиється у горі
.........замри.....
В одній особі об'єднавшись
Бездушний кат і добрий рятівник,
Обірвавши пристрасті кайдани
Долі незримий провідник
.........омиє рани.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Ілея