Плела весна віночки з первоцвітів.
І прикрашала ними землю всю.
Зціловував весняний теплий вітер
З листочків, з пелюсток чисту росу.
Вербичці одинокій, що над ставом,
Розчісував він коси довгі, заплітав.
Торкався ніжно котиків вустами.
За стан тонкий її легенько обіймав.
Давно вербичка йому приглянулась.
Весна ж розборкала в нім почуття.
Оберігав і зігрівав допоки не проснулась.
Палке кохання обіцяв на все життя.
31.03.2021 р.
Світлина з мережі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2021
автор: Zoja