Осені надрив

[i]/квадратне  римування./

Світ  воскрешав
Кохання  згаслі  тіні,
Сердець  схололих
Смуток  говорив,
Моя  душа
Листком  сухим,  осіннім
Неслась  додолу  –
Осені  надрив.

Мотив  жури
Був  досвідом  безцінним,
Що  кожен  виніс
У  осінній  час.
 І  хоч  вітри
 приборкали  жарини,
 ми  дуже  винні,
 що  вогонь  погас.

Брудне  та  жовте
 Облітало  листя,
В  душі  багряній
Запеклись  слова.
 Назавжди  йшов  ти
З  вітром-танцюристом
В  густі  тумани  –
Холод  душу  рвав…[/i]

/Надихнула  картина  Willem  Haenraets,    Голландія./

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2021
автор: Білоозерянська Чайка