Наївна, гадала, настане 21й,
І все буде добре з помахом чарівної палички,
Гадала, що менше поразок, більше звершень
Упадуть з небес, як сніг на голову змалечку.
Гадала, у сторіз зальєш життя гламурне
Й не торкнуться нервів вибрики масштабу глобального,
Здається, що винайшли Новий Рік лиш дурні,
Найтупіше свято, майже як тариф за опалення!
Наївна, гадала, забудеш очі сірі,
Попадуть тобі сім янголів помилувань пригоршню.
Ти подумки робиш собі харакірі,
Він сміється хитро, знаючи, що серце не виграєш.
Гадала, він зцілить від ран тебе нарешті
Чи хтось інший, в сотню, тисячу разів прекрасніший.
Ти дивишся в спину йому і прагнеш смерті,
І яка різниця - вбивство, суїцид, евтаназія!
Гадала, повітряні замки можна скласти
З кольорових пазлів, тістечок, казок перечитаних.
Та дива не сталось, воно бухає часто,
Сьогодення вкотре стало найжорстокішим вчителем...
це не кінець.
це лише початок.
26.01.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Амідала Саудаде