Що буде, коли мене не буде?
Як сонце вранці зустріну я?
Хто буде, коли мене не буде
Тут доживати моє життя?
Що стане, коли мене не стане
І моє тіло поглине земля?
Чи душа також моя розтане?
Чи знайду когось на небі я?
Як бути, коли болить набуте,
Коли немає сил жити й здатись?
Як бути, коли болить забуте,
Коли немає сил, щоб піднятись?
Я лиш піщинка у цій системі,
А Всесвіт бачить мене, як атом.
Я заблукала в життєвій схемі,
А смерть всерівно в житті це фатум.
Живу в роботі, живу, щоб жилось.
Заміну швидко знайдуть, забудуть.
І, наче, щастя колись просилось,
Але й за нього мене осудять.
Я сліз немаю, нема в них сенсу.
Я не знаходжу себе у собі.
Вже так багато було контексту
І зовсім мало життя в основі.
І як вмістити життя у пам'ять?
І як зі спогадом далі жити?
Мої думки мене тихо спалять...
Чи я ще вмію життя любити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2021
автор: Галина Кудринська