Візьми мої долоні в свої руки
І мені в очі ніжно подивись.
Між нами довгою була розлука,
Але любов лишлась, як колись.
Промов до мене хоч єдине слово
І розкажи, як жив без мене ти.
Так хочеться твою почути мову,
А ще з'єднати юності - мости.
Для тебе слів я зберегла багато
І зберегла ту трепетну любов.
Яка для нас творила з буднів - свято
І дарувала ніжності розмов.
Вона серця в морози зігрівала,
Весною нареченою була.
Букети квітів влітку дарувала
А восени до вівтаря вела...
Як добре, що зустрілися з тобою
Любов - тепло ще дарувала нам.
Вона була дарована судьбою,
Щоб нас за руки повести́ у храм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)