Ти знов мене лишив на роздоріжжі
Ні слова ні півслова не сказав.
А за вікном вітри лютневі, сніжні,
Та не вони, то сумнів пронизав.
Не кригою скувало, не льодами
Те, що колись розквітло і цвіло.
Не заморозило німими холодами…
А може його просто не було?
Не відспівали за вікном завії,
Не скресли льодом сковані ставки
Та сонце вже цілує очі, вії,
Весна торкає подихом - руки.
А Ти на роздоріжжі не лишайся,
Й мене саму весні не залишай.
Ти сам собі по щирості зійзайся.
Як жевріє кохання…. Поспішай!
21.02.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2021
автор: Валентина Рубан