А кохання цвіло у нас літом,
Ясним сонцем купалось в росі.
Та зима пролетіла над світом.
В сніговій закружляла красі.
В заметілях рясних танцювала.
Із вітрами співала пісень.
І кохання до себе гукала,
Кожну мить, кожну ніч, кожен день.
Розквітало воно в нас весною.
Як, півонія сипала цвіт.
Ми відчули той потяг з Тобою.
Що важливішим був на весь світ.
Ми в осінній красі зігрівали
Божий дар наш – кохання тепло.
Від розлук його оберігали…
А Ти кажеш : »Давно то було.»
Воно й зараз в сніжинках іскриться.
В сонця променях виграє.
Воно в наших серцях, це не сниться.
Воно щастя в життя додає.
14.02.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2021
автор: Валентина Рубан