Сонячний, по особливому чудний, зимовий день, ніби й нічим не різниться від інших днів року, та все ж інший. Інший тим, що вже останній у цьому нелегкому 2020 році. Минає рік - рік тривог та переживань, рік надії та великих сподівань, рік і злетів і напевно падінь. Кожен його підсумовує по свому - особисто.
Напевно кожен бажає його швидкого закінчення через корона - вірус, який забрав не одне людське життя, розбив не одну людську надію.
Незакінчена війна - а в ній теж велика людська жертовність. Та все ж хочеться вірити в краще, в щось світле та радісне - сповнене добра та ласки, розуміння та щирого співчуття.
В переддень Нового року хочу щиро привітати всіх друзів - далеких та близьких, знайомих та віртуальних. Дякую, мої любі, за любов до поезії, за спілкування, сотні відгуків та добрих, ніжних слів. Дякую за чудові пісні на мої віршів, за конкурси та фестивалі, та просто за те, що мала велику нагоду бути з вами. А це дуже велично, будучи в чужині. Хочеться вірити в те, що в найближчий час ми зможемо повернутися в рідні домівки, на рідну землю, до своїх родин, до вас, усіх.
Хай рік новий буде кращим, щасливішим у всіх задумах.
Люблю вас усіх, ціную та поважаю.
З повагою - ваша Леся Утриско
Щось недописане - допишу
Щось недоказане - скажу
Щось недомріяне - притишу
Щось загадкове - розкажу.
Щось романтичне - намалюю
Щось залюбоване - прощу
Душевне щось собі схвилюю
А щось осіннє - очищу.
В весняних пестощах зомлію
У літній рай впущу жагу
Зимовим холодом засію
Щоб з серця вирвати нудьгу.
Хай буде так, як воно просить -
Не заперечу... промовчу
Чудним метеликом злоскочу -
У світ висот із ним злечу.
Щоб жити, мріяти, любити
Горіти світлом почуттів
Добро спішити там творити
Де хтось, так просто, не зумів...
А я зумію... все ж зумію
Закрити морок на замок
Велить душа - так тихо мліє
Зробивши, злету, дивний крок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2020
автор: Леся Утриско