Що б там не казали люди,
Вона є і завжди буде,
Бо давно уже існує
І чудова, і не дуже.
В кожного завжди своя
Особиста.Є й чужа.
Там вона собі літає,
Куди нам і не дістатись.
Швидшого нема нічого,
Ніж вона, бо усе може:
Буть за хмарами високо
І під синім-синім морем,
Навіть у самій пустелі,
То лягає на папері
Віршами.Як серце лунко
Вона б"ється.Так, це...( думка).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський