Де співають світанки,
долі змащені медом...
Там дівча в вишиванці...
- Заціловане небом!..
Душу ніжну зростила!..
Янгол був охоронцем...
- То дав він свої крила!..
Зацілованій сонцем...
Любить кожну стеблину!..
А веселка привітна
колисала дівчину...
- Заціловану вітром...
Світ торкають долоні...
З зірок ткала надії!..
У думках - світлий промінь...
- Заціловують мрії...
Вдача... наче та річка...
Спрагу дійсно вгамує...
- Вже на пальці каблучка!..
А миленький... цілує...
Де птахи в піднебессі
щебетали про волю...
Щастя в серце ввірветься...
- В заціловані долі...
15.12.2020 р.
Фото з інету.
Зацелована...
Где шептались рассветы…
а судьба у всех с медом...
Там девчонка согрета!..
- Зацелована небом…
В доброте ее сила!..
Ангел был с ней хорошим...
- Это он дал ей крылья!
Зацелованной солнцем...
Любит каждый росточек!..
Красит радуга щедро
тропы этой девчонки!..
- Зацелованной ветром...
Прикасалась ладонью
к сопкам дивной Венеры...
Мир любила бездонный!..
- Зацелована верой...
С ярких звезд от Вселенной
пряла радость с мечтою...
И удачу с везеньем...
- Целовалась с зарею!..
Примеряла колечко...
То любимый балует...
Вдруг забилось сердечко!..
- Милый сладко целует...
Стаи птиц в поднебесье
стелют песни про волю...
Счастье пары там... вечно...
- Поцелованных долей...
15.12.2020 г.
Фото из инета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Любов Вишневецька