засніжені хатки
звіддалеки –
наче з вершкового морозива
брикетики,
а над дахами – височать шапки,
наче солодка вата,
пухната,
так і кортить злизати…
і затишок
рожево-ліловатий,
наче бджола,
ховається до хати,
бо йдуть морози…
а у світлиці
колиска, плетена з лози,
гойдається –
рости, дитино…
люлі-люлі, сину,
перезимують у твоєму серці
весни й любові теплі промінці:
а де любов зів`є собі житло –
туди ніколи не проникне страх і зло
18.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2020
автор: Валя Савелюк