Є міста з джерелом позитиву –
Там душа торжествує в теплі,
Люди мов упиваються дивом
І сильніші від того в крилі.
Мою ж душу Чернігів бентежить,
Бо, здається, утрапила в рай,
Горда, що до містян я належу,
Та й енергія б’є через край.
Тут нема хмарочосів-висоток
І буденної сірості теж,
Особливі тут люди й красоти,
Дум щоденно стрічаю кортеж.
Я люблю тихі парки й алеї,
Кожен кущик готова обнять.
Тут дівчата, немов королеви,
Юнаки-козаки – їм під стать.
Споглядаю Чернігів вечірній
І удень, коли сонце сія,
І любов свою щиру, дочірню,
Я засвідчую власним ім’ям!
7.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2020
автор: Ганна Верес