[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w6F0qNErXWo[/youtube]
Задощило на опале листя,
Осінь вже закінчує політ.
Почуття розхристані сплелися,
Бо зима лаштує свій прихід.
Десь іще з-за рогу виглядає,
Приміряє всі свої думки.
Їй не жалко осінь, хай ридає,
Не подасть плаксивій і руки.
Заморозить сльози? Ні, ще рано,
Листя вкрити снігом? Чи пора?
Що зробити їй із цим туманом,
Із-за нього осінь визира.
Подивилась: ні, вже не красива,
Постаріла осінь золота.
Ледь знаходить у собі ще сили,
А недавно все ж була не та.
Та не треба, осінь, плакать гірко,
Кожному відміряно свій час.
Ти усе зробила на п*ятірку,
Скористала вдало увесь шанс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2020
автор: Н-А-Д-І-Я