В смертях від ковіду і від Голодомору
Незаперечно спільним є момент,
Що влада винуватець цього мору,
Злочинний над людьми експеримент.
Але трагедія і фарс водночас в тому,
Що ми цю владу, вчора і тоді
Обрали, від війни відчувши втому,
Та опинились в більшій ще біді.
Історія не вчить, а ми не хочем вчитись!
Кому спізніле треба каяття?
Якщо втомився і не хочеш битись –
Державу втратиш, волю, та й життя!
14. 11. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: Мирослав Вересюк