Ронить листочки берізка,
Неначе жовтії слізки,
Золотом сяють вони.
Кружляють повільно-повільно,
А коли дме вітер сильний,
То падають, падають вниз.
А як задощить у похмурий,
То човниками по калюжах
Курсують вперед і назад.
Ой, осене ти, королево,
Байдужим не лишить напевне
Нікого краса ця твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський