У нас - паради і свята:
На Сході хлопці помирають,
Війною це не називають:
АТО, ООС - сім років так.
Я інший бачила парад:
Вели по вулицях військових,
Били, принижували словом,
І кожен плюнути був рад.
Як виправдати злість юрби?
Скалічені душа і тіло,
А скільки в небо відлетіло,
Щоб нам не бачити біди.
А цих вели свої, брати,
Одної з ними ніби крові,
Народе мій, це від "любові"
Ми стали гірші, ми- кати!
Ті воїни - чиїсь сини,
А поруч в натовпі - теж мати,
Вона в лице плює солдату,
Не розуміючи вини.
В душі від чобота сліди:
Злість перемішана з журбою
Я бачила парад біди:
Сльозами скроплений і кров"ю.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2020
автор: синяк