Дуже холодно - тілу болісно...
Серед неба хтось злісно грюкає.
На стіні аж занадто голосно
у ритм серця годинник стукає.
Уже темно... давно стемнілося.
Не збагнула, як сонце випало
й, наче дзеркало, вщент розбилося,
А ті друзки у ніч розсипало.
Не читається, бо не хочеться.
А думки, наче рій із бджолами.
Совість знову про щось клопочеться
й грає з нервами, грає з голими.
Зупинися! Знайшлась хвилиночка.
Пригорнися до свого всесвіту
Ти для нього одна краплиночка
із якою веде Він бесіду.
Дуже холодно...та не болісно.
Душа з небом розмову слухає.
А у грудях аж надто голосно
в ритм годинника серце стукає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2020
автор: Ксенія Фуштор