Відвикнути від тебе неможливо.
В палітрі осені сліпа журба.
І ллє вже непохитна суму злива,
А я стою - похнюплена верба.
Де того літа почуття гарячі?
Невже погасли тихо, як вогні?
Хоч за вікном сльотою сіро мрячить,
Загруз ти у моїм щасливім сні.
І ми іще закохані з тобою,
Надій міцний горішок у руках,
А зараз осінь свіжою різьбою,
Журливим виром, наче по серцях.
Відвикнути від тебе неможливо.
І ти ні слова не сказав чомусь.
На небі вітер вилива поливу,
А я в думках до тебе ще тулюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890491
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)