Вкриває тиша світ квапливий,
За обрій сонце поплило,
Дорогу правди й шлях правдивий ,
Молюсь , щоб серце віднайшло.
Сумують мальви тихо біля хати,
В саду запахло чебрецем,
В кайданах буду шляхом простувати?
Чи може із лавровим ще вінцем?
Вечірній присмерк , запах рути-м'яти,
Весняний цвіт за ширмом днів,
Що можу із собою ще узяти
із дитинства золотих полів?
Хлюпоче річка , місяць сходить ,
Вирують хвилі несучи човна,
День за днем швидко так проходить-
Мине колися і мить ця чарівна.
Біжать хвилини, човен відпливає.
Пора в дорогу часу ж не спинити,
Довкола вітер роси розсипає ,
Щоб про мене мальвам згадку залишити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Вікторія Воля