Ми вільні люди - не раби,
Хоч прагнуть нас зробити ними,
Усі втомились від війни,
Де наші хлопці й досі гинуть.
Озброєна кремлівська рать
У нас щоб не хазяйнувала,
А школярі під час занять,
Щоб не ховалися в підвалах.
Рясні із неба йшли дощі,
Не кулі сипались й снаряди,
Спокійно спали матері,
Не побивались за синами.
Малеча бавилась в піску
І будувала з нього замки.
Дай, Боже доленьку таку,
Щоб усміхалося нам щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський