Киця гуляла у дворі. Їй подобалося гуляти, особливо зранку, добре поснідавши, коли сонце піднімалося високо і сушило ранкову росу. А ще тоді особливо голосно лунав весняний пташиний хор.
Синичник на дереві облюбували синиці. Тепер щоранку починалися почергові польоти обох птахів і лунав голосний писк пташенят у синичнику, коли прилітали по черзі батьки із здобиччю. А здобич вони шукали серед листя і стебел вишень, які вже розгубили свої пелюстки, а також у квітучих яблунях із великими, з рожевим полиском квітками.
Киця походила по двору, обійшла город, де вже витикалися із землі листочки картоплі, і повагом підійшла до улюбленої яблуні із синичником. Їй дуже подобалося слухати цей невгамовний писк із гнізда, звуки якого розліталися навсібіч. Щоб краще чути, вона видерлася у годівницю для кіз і витягла голову, прислухаючись до лементу пташенят.
Кіз вигнали у загороду із годівницею. Зазвичай вони очікували знайти у годівниці свіжі молоді бур’яни, але не цього разу, бо знайшли не траву, а руду кицьку, яка зайняла годівницю. Звичайно, першою підійшла коза, яка вважала себе головною завдяки рогам, які вона застосовувала при першій нагоді. Але щось відбулося не так. Кицька, яка сиділа у годівниці на висоті козячої морди, теж не сумнівалася у тому, хто тут головний. Вона не мала жодних вагань з цього приводу та лупнула козу лапою із гострими неприємними кігтями. Коза з переляку відскочила, а тоді отетеріло довго роздумувала: що це за руда нахаба, яка посміла підняти на неї кігтисту лапу?
Спробувала підійти також інша коза. Але, навчена чужим гірким досвідом, не надто близько і кидок хижої рудої лапи її не зачепив. Сюди підійшла і третя біленька коза. Вона була ще зовсім молодою, але мала цілком достатньо досвіду, щоб не пхатися туди, де роздають щось досить неприємне. Тому вона і не стала намагатися підійти ближче до годівниці.
З точки зору кицьки – вона зайняла зручну позицію для спостереження за птахами і навколишнім світом. Тут, звісно ж, не повинна вештатися усіляка рогата і безрога худоба, і заважати їй займатися такою важливою справою. А якщо ці створіння не розуміють, то вона відразу усе пояснить їм наочно, хто важливіший: киця, чи якісь довгоморді істоти.
Кози відійшли на безпечну відстань і заходилися незадоволено щипати траву, а кицька ще довго сиділа у годівниці і роздивлялась на усі боки. Їй подобалося не тільки слухати спів, але і просто сидіти на висоті нагрітої сонцем годівниці і сонно мружитись під його промінням.
Але ось вона побачила цікавий об’єкт: інша киця виявила, що залишений на сонці шматок бляхи, нагрівається і на ньому дуже приємно сидіти, що вона і зробила. Руда киця вирішила приєднатися, бо до чогось хорошого приєднуватися зовсім непогано.
Часто важливим є не розмір і самовпевненість. Важлива висота, на якій сидиш, і готовність її захищати.
Приєднатися до чогось хорошого зовсім непогано, навіть якщо це тільки нагріта сонцем поверхня.
10.05.2020-27.06.2020
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2020
автор: Светлана Борщ